Сутність, правила, завдання логістики

Сутність логістики

Як відомо, на сучасному етапі розвитку ринкової економіки споживач має повну свободу вибору товару і того рівня обслуговування, за які він готовий заплатити свої обмежені кошти. Зростаюча конкуренція стає все більш напруженою, що змушує або знижувати націнку до мінімуму, або розширювати сервіс. Це, у свою чергу, спонукає до пошуку можливостей, на чому ще понизити і без того зведені до мінімуму виробничі витрати. Однак аналіз повної вартості товарів свідчить, що в ній постійно зменшується питома вага виробничих і торгових витрат, а зростають так звані витрати товарообігу — витрати на шляху проходження матеріальних ресурсів від постачальників до виробників і товарів від виробників до споживачів.

Логістика в своїй основі не є феноменом, абсолютно новим і невідомим практиці. Проблема раціонального руху сировини, матеріалів і готової продукції була і раніше предметом пильної уваги. Новизна ж логістики полягає, перш за все, в зміні пріоритетів в господарській практиці підприємства, де центральне місце стало займати управління процесами руху товару, тобто доведення готового продукту до конкретного споживача. Якщо раніше процеси постачання матеріальних ресурсів, виробництва і фізичного розподілу готової продукції розглядалися окремо, ізольовано один від одного, то логістичний підхід припускає синхронізацію і координацію всіх операцій, процедур і процесів, пов'язаних з рухом матеріальних ресурсів, в єдиний бізнес-процес підприємства.

Новизна логістики полягає, перш за все, у зміні пріоритетів в господарській практиці фірми, де центральне місце стало займати управління процесами руху товару, тобто доведення готового продукту до конкретного споживача. Якщо раніше процеси постачання матеріальними ресурсами, виробництва і фізичного розподілу готової продукції розглядалися окремо, ізольовано один від одного, то логістичний підхід передбачає синхронізацію і координацію всіх операцій, процедур і процесів, пов'язаних з рухом матеріальних ресурсів, в єдиний бізнес-процес підприємства Наприклад, створення і зберігання на складі товарів на той випадок, що вони колись можуть знадобитися є занадто витратним. Адже саме по собі утримання запасів коштує дорого, а продукти, що зберігаються на складі, можуть застаріти, перестати мати попит і ін.

Другою відмітною особливістю логістики є системний підхід, системний погляд на бізнес, що дозволяє забезпечити синхронізацію і координацію різних процесів і функцій, а також діяльність різних підрозділів фірми для досягнення загальної мети. Логістика сама по собі утворює систему, тобто мережу взаємозв'язаних видів діяльності, мета яких — оперативне управління потоком матеріалом, інформації, послуг, фінансів і т.п. Якщо рішення, що відносяться до сфери логістики і спрямовані на покращання обслуговування споживачів, ухвалюються без розуміння їх наслідків для результатів діяльності підприємства в цілому, то у вузлових точках починають накопичуватися надмірні запаси або виникати дефіцит, виникають витрати, які не супроводжуються збільшенням споживчої цінності товару. Це означає, що хоча окремі види діяльності в загальній системі мають достатньо хороші показники, спільний результат роботи всієї системи (підприємства) невисокий. Логістичне управління традиційними функціями і процесами підприємства (постачанням, виробництвом, збутом, транспортуванням, складуванням і .т.п.) означає, що в результаті інтеграції цих процесів виникає синергічний ефект, тобто коли сукупний результат діяльності підприємства перевершує суму локальних результатів.

Третьою важливою рисою логістики є використання теорії компромісів, оскільки підрозділи фірми — це не стільки «єдність», скільки «боротьба» протилежностей. Локальні цілі окремих підрозділів часто вступають в протиріччя один з одним. Так, наприклад, відділ постачання для скорочення витрат на закупівлю сировини і матеріалів прагне придбавати їх крупними партіями, щоб одержувати знижки за кількість і економію на транспортних витратах. Але досягнення цієї мети не узгоджується з цілями фінансового відділу: зменшенням «зв'язаного» в запасах капіталу і збільшенням оборотності оборотних коштів.

Зазвичай якщо в компанії починається боротьба за зниження витрат, то кожен підрозділ бореться з| ними по-своєму. Наприклад, транспортна служба збільшує обсяги партій товару, що перевозяться, але витрати, що зростають при цьому, на утримання складів можуть перекрити досягнутий транспортниками ефект. А, скажімо, економію на упаковці вантажу легко звести нанівець, пошкодивши його при доставці, зменшення ж площі складів може привести до зупинок у виробництві. У логістиці не обходиться без парадоксів: деяке збільшення витрат в одній області повинне привести до їх економії по системі в цілому. Тому логістичне управління бізнесом базується на принципі «однієї парасольки». Суть його в тому, щоб управляти сумарними витратами компанії, а не скорочувати витрати по підрозділах.

Логістику ще називають інструментом інтегрованого управління підприємством в XXI столітті, координатором локальних цілей функціонування окремих підрозділів з глобальною бізнес-метою організації. Вона підтримує системну стійкість фірми на ринку, згладжуючи суперечності між закупівлями, виробництвом, фінансами, маркетингом, збутом і т.п. та оптимізуючи міжфункціональні внутрішньофірмові рішення.

Таким чином, на думку провідних економістів розвинених країн, логістика є носієм нових методологічних підходів до підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин. Наприклад, відомий учений А. Дональд Уотерс стверджує: «без логістики жодні матеріали не переміщаються, ніякі операції не виконуються, жодні продукти не доставляються і ніякі споживачі не обслуговуються».

Отже, предметом вивчення логістикияк науки є оптимізація потокових процесів в наскрізному ланцюгу «постачання-виробництво-розподіл-споживання». Принципи логістики: системний аналіз, синхронізація, оптимізація й інтеграція — служать основним методологічним підходом до підвищення організованості й ефективності функціонування виробничих, торгових і посередницьких систем.

Одне з останніх визначень логістики звучить таким чином: «Логістика є спільною точкою зору: стратегічною, тактичною і операційною на компанію і її партнерів по бізнесу з матеріальним потоком як інтегратор».

Л огістичний мікс

Діяльність в галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву «шести правил логістики», так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики: продукт, кількість, якість, час, місце, витрати.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу, «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення. Вісім правил логістики наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Правила логістики

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах: тобто необхідний товар, необхідної якості, в необхідній кількості доставлено у потрібний час, в необхідне місце, конкретному споживачеві за персоніфікованим замовленням з мінімальними витратами.

При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти. Логістичне управління базується на виборі найкращого (раціонального) рішення з декількох можливих.

Завдання логістики

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи: глобальні, загальні, часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому до її глобальних завдань відносять:

♦ створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

♦ стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

♦ досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань:

♦ здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

♦ розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

♦ багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, збуту тощо;

♦ виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення;

♦ стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

♦ раціональне формування господарських зв'язків;

♦ виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

♦ оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських і виробничих процесів;

♦ визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер, є більш динамічні та різноманітні:

♦ оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

♦ максимальне скорочення часу зберігання продукції;

♦ швидка реакція на вимоги споживачів;

• зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

• підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації і т.д.

1.4. Системний підхід як методологічна база логістики:

Суть логістичного підходу

Однією з найважливіших концепцій логістики є системний підхід. Логістика сама по собі утворює певну систему — мережу взаємопов'язаних функцій і процесів, мета яких — оптимальне управління потоками матеріалів, інформації, коштів тощо.

Системний підхід — це формалізований метод, який застосовується для глибокого розуміння взаємозалежностей між складовими частинами чогось цілісного, єдиного.

Системний підхід — це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Це означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли складається з окремих, розподілених підсистем. Системний підхід дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки.

Системний аналіз будь-якого об'єкту передбачає виконання таких етапів:

• формулювання проблеми: визначення об'єкта дослідження, мети, формування критеріїв для вивчення об'єкта та управління ним;

• виділення досліджуваної системи та її структуризація;

• формування моделі досліджуваної системи та оптимізація управління нею.

Логістичне бачення процесів виробництва і розподілу матеріальних благ дає можливість максимально використовувати потенціал системного підходу

Системний підхід як методологічний базис логістики означає, що всі логістичні функції і процеси необхідно розглядати з точки зору того, як вони впливають один на одного, на інші елементи або види діяльності, з якими вони взаємодіють, і, відповідно, як останні впливають на логістичну діяльність. Іншими словами, загальний результат логістичної діяльності будь-якого суб'єкту повинен бути більшим, ніж сума результатів кожної функції або процесу.

Принципова відмінність логістичного підходу до управління матеріальними і іншими потоками від традиційного полягає у виділенні єдиної функції управління до раніше відокремлених матеріальних потоків; у технічній, технологічній, економічній і методологічній інтеграції окремих ланок матеріалопровідного ланцюга в єдину систему, що забезпечує ефективне управління наскрізними матеріальними потоками.

Логістичні системи

Логістична система (ЛС) — це складна відкрита соціально-економічна система, яка складається із елементів-ланок, взаємопов'язаних у єдиному процесі управління логістичними потоками з метою отримання синергічного ефекту.

Іншими словами, логістична системи представляє собою відносно стійку сукупність ланок (структурних або функціональних підрозділів підприємства, а також постачальників, споживачів і логістичних посередників), взаємопов'язаних і об'єднаних єдиним управлінням логістичними процесами для організація досягнення мети бізнесу.

Відмітні ознаки логістичної системи:

• наявність потокового процесу;

• наявність цілісної мети — оптимальне управління інтегрованими потоками (матеріальними, інформаційними, фінансовими, сервісними, трудовими в комплексі).

Як зазначає відомий український вчений Крикавський С.В., будь-який економічний об'єкт з ознаками системи може бути віднесений до класу логістичних систем за умови його функціонування на засадах концепції логістики. Тобто, не кожна економічна система може вважатися логістичною системою, але кожна економічна система може стати логістичною.

З позицій системного підходу логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від економіки окремої держави чи групи держав і закінчуючи підприємством.

Виділення межі логістичної системи на мікро рівні здійснюється у відповідності до мети дослідження, наприклад, за принципом «сплата грошей — отримання грошей». Спочатку закуповуються засоби виробництва (сировина, матеріали, напівфабрикати тощо), які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, включаються у виробництво, реалізуються і у вигляді фінансових ресурсів знову надходять у логістичну систему.

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Межі логістичної системи за циклом обігу засобів виробництва

Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, зберігаються і потім виходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, які надходять у логістичну систему.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем притаманні такі властивості:

• складність: наявність великої кількості елементів (ланок); складний характер взаємодії між окремими елементами; складність функцій, виконуваних системою; наявність складно організованого управління; вплив на систему великої кількості факторів зовнішнього середовища;

• ієрархічність: підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня лінійного чи функціонального логістичного управління;

• цілісність: властивість системи виконувати задану цільову функцію, яка реалізується тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами.

• структурованість: передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізує задану мету;

• рухливість: мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

• унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

• адаптивність: здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

• інтеграцийність: логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо;

• організаційність: зв'язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію.

Виділення межі логістичної системи здійснюється по принципу «сплата грошей — отримання грошей». Спочатку закуповуються засоби виробництва (сировина, матеріали, напівфабрикати тощо), які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, включаються у виробництво, реалізуються і у вигляді фінансових ресурсів знову надходять у логістичну систему.

Логістичні системи поділяються на два типи:

> макрологістичні;

> мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані (мережа закладів ресторанного господарства, компанії, постачальники, посередники). Виділяють такі макрологістичні системи: регіональні, національні (міжрегіональні), міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні: екологічному, соціальному, військовому, політичному тощо.

Розрізняють такі макрологістичні системи:

> логістичні системи з прямими зв'язками — у цих системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до споживача, минаючи посередників

> ешеловані логістичні системи — у цих системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник

У гнучкі логістичні системи — у цих системах матеріальний потік може проходити від виробника продукції до споживача як прямо, так через посередників.

Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему закладу можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементи пов'язані всередині виробничими зв'язками.