Реферат Курсовая Конспект
Українська мова (за професійним спрямуванням) - раздел Философия, Передмова ...
|
ТЕМА 1
ДЕСЯТЬ ЗАПОВЕДЕЙ СТУДЕНТАМ И
Тема 2
Тема 3
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
1. Професійне мовлення – це …:
а) система знаків і правил послуговування ними;
б) це індивідуальне мовлення фахівця в межах обраної професії або спеціальності, що втілюється у різних формах професійного спілкування;
в) говоріння;
г) процес здійснення мовної діяльності.
Експресивна функція мови полягає у тому, що...
а) за допомогою мови людина пізнає cвiт, акумулює, накопичує досвід суспільства;
б) мова є універсальним засобом вираження внутрішнього свiтy людини;
в) за допомогою мови людина може сприймати красу i передавати її іншим людям, бути творцем культурних цінностей;
г) мова використовується як засіб спілкування між людьми, як інформаційний зв’язок у суспільстві.
Мова використовується як засіб спілкування між людьми, як інформаційний зв’язок у суспільстві.
Правильно названо функцію мови:
а) комунікативна;
б) волюнтативна;
в) експресивна;
г) мислетворча.
Усе пізнане людиною (предмети, особи, явища, властивості, процеси, закономірності) отримує назву і так під цією мовною назвою існує в житті і в свідомості мовців.
Правильно названо функцію мови:
а) культуроносна;
б) естетична;
в) номінативна;
г) ідентифікаційна.
Мова є засобом вираження волі співрозмовників (вітання, прощання, прохання, вибачення, спонукання, запрошення).
Правильно названо функцію мови:
а) волюнтативна;
б) комунікативна;
в) експресивна;
г) номінативна.
Мова фіксує в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв.
Правильно визначено функцію мови:
а) гносеологічна;
б) естетична
в) номінативна;
г) ідентифікаційна.
Гносеологічна функція полягає в тому, що...
а) за допомогою мови людина пізнає cвiт, акумулює, накопичує досвід суспільства.
б) мова є засобом формування думки, оскільки людина мислить за допомогою мовних форм.
в) за допомогою мови людина може сприймати красу i передавати її іншим людям, бути творцем культурних цінностей;
г) мова є універсальним засобом вираження внутрішнього свiтy людини.
Мова виступає засобом ідентифікації мовців, тобто засобом вияву належності їх до однієї спільноти, певного ототожнення.
Правильно названо функцію мови:
а) комунікативна;
б) волюнтативна;
в) експресивна;
г) ідентифікаційна.
Мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом формування, тобто творення самої думки.
Правильно названо функцію мови:
а) мислетворча
б) волюнтативна;
в) експресивна;
г) комунікативна.
Мова є носієм культури народу-мовотворця.
Правильно названо функцію мови:
а) номінативна;
б) естетична;
в) культуроносна;
г) комунікативна.
¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К, 1997.
2. Горбул О.Д. та ін. Ділова українська мова: Навч. посіб. – К., 2000.
3. Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О. та ін. Словник-довідник з культури української мови. – Львів, 1996.
4. Коваль А.П. Слово про слово. – К., 1986.
5. Нелюба А.М. Теорія і практика ділової мови. – Х., 1997.
6. Потелло Н.Я. Теорія і практика ділового мовлення. – К., 1999.
7. Шевчук С.В. Ділове мовлення. Модульний курс. – К., 2003.
8. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style
ТЕМА 4
МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВИХ РОБІТ І КУЛЬТУРА ЇХ ОФОРМЛЕННЯ
Зразок оформлення титульної сторінки реферату
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра мовної та психолого-
педагогічної підготовки
Реферат
З історії розвитку наукового стилю
Виконав(-ла)
студент(-ка) 12 групи ФЕФ
(прізвище, ім’я, по батькові)
Перевірила
викладач
(прізвище, ім’я, по батькові)
Загальні вимоги до написання наукової статті, анотації, тез, відгуку, рецензії, КОНСПЕКТУ. Текст наукової доповіді як особливий жанр писемного мовлення
Основні питання теми:
® Наукова стаття як жанр наукового стилю мови.
® Наукова доповідь як особливий жанр писемного мовлення.
® Особливості написання анотації, тез, рецензії, відгуку, конспекту.
[ Ключові слова:наукова стаття, наукова доповідь, анотація, анотування, рецензія, відгук, тези, конспект, конспектування.
& Під час навчання у ВНЗ та в подальшій професійній діяльності студент і дипломований фахівець можуть займатися серйозною науковою роботою, результати якої знайдуть своє втілення в науковій статті. Наукова стаття – це найбільш поширений жанр наукового стилю мовлення. Вона є порівняно невеликою за обсягом письмовою роботою (10-20 сторінок машинопису), у якій розглядається, як правило, одна наукова проблема. Наукова стаття – це обов’язково оригінальне дослідження, яке містить нову інформацію стосовно зазначеної проблеми. Це може бути аналіз ще ніде не описаного матеріалу, розгляд відомого матеріалу в іншому аспекті або міркування автора щодо тих чи інших питань науки. Наукова стаття може містити невелику реферативну частину, якщо йдеться про стан вивчення проблеми.
Написання наукової статті можливе за умови глибокої компетентності автора у відповідній галузі знань. Крім того, автор має усвідомлювати потрібність свого дослідження і необхідність ознайомлення з ним певного кола фахівців. Автор несе відповідальність за достовірність інформації, її оригінальність, об’єктивність своїх оцінок. Крім морально-етичного чинника, тут має значення ще й те, що опублікована стаття може стати джерелом інформації для інших дослідників, отже, ця інформація повинна відзначатися науковою новизною.
Наукова стаття вимагає від автора всебічного вивчення та осмислення певних наукових положень, внаслідок чого він їх або підтримує, або піддає сумніву. Тому наукова стаття зазвичай буває не випадковою, а з’являється як фрагмент глибокої і системної наукової роботи.
Композиція наукової статті багато в чому залежить від галузі науки та тих традицій опису дослідження, які в ній склалися. Але є такі структурні елементи, які необхідні в науковій роботі з будь-якої галузі знань. Це обґрунтування актуальності наукового дослідження, визначення об’єкта, що аналізується, та методів його дослідження, опис процесу дослідження (можливе висунення гіпотези), опис результатів (доведення чи спростування гіпотези), формування висновків.
Ураховуючи невеликий обсяг статті, автор має чітко визначити об’єкт дослідження та систему завдань і, якщо є потреба, обмежити їх. Якщо опис об’єкта та його аналіз займають надто багато місця, то краще частину матеріалу залишити для іншого етапу.
Матеріали наукового дослідження можуть слугувати основою наукової доповіді,яка може бути прочитана на будь-якому зібранні фахівців – науковій конференції, симпозіумі, семінарі тощо.
Текст наукової доповіді – це особливий жанр писемного мовлення. Специфіка його зумовлена тим, що доповідь – це різновид усного мовлення, отже, складаючи текст, треба враховувати, що сприймання на слух має свої особливості. Текст повинен чітко ділитися на частини, що відображають логіку міркування. Речення мають бути прості або складні з невеликою кількістю частин (не більше 2-3 одиниць). Краще не зловживати дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами. Без зайвої потреби не варто загромаджувати речення однорідними членами. У текст наукової доповіді, як правило, не включають громіздкі переліки позицій, оскільки слухачеві досить важко втримати їх у пам’яті. Ілюстративний матеріал добирають із урахуванням можливостей його сприймання. Цифрові дані, якщо це не впливає на зміст, краще подавати не в абсолютних, а у відносних вимірах (відсотки, порівняльні величини тощо). Складаючи текст доповіді, доцільно також продумати, які засоби активізації аудиторії та підтримання контакту з нею можна використати.
Будь-якій науковій статті передує анотація. Анотація(від лат. annotatio – зауваження, примітка) – коротка узагальнювальна характеристика книги (чи її частини), статті, рукопису тощо, яка розкриває зміст, структуру та інші особливості. Подається на звороті титульної сторінки книжки, а також у видавничих проспектах, журнальних оглядах, бібліографічних покажчиках.
Структура анотації
1. Опис бібліографічних ознак книги (автор, назва та ін.).
2. Стислий опис змісту та його особливостей у вигляді переліку основних розділів чи питань.
3. Вказівки, для кого ця книга призначена.
Зразок 1:
Культура мови на щодень/Н.Я. Дзюбишина-Мельник, Н.С. Дужик, С.Я. Єрмоленко та ін. – 2-е вид., доп. і випр. – К: Довіра, 2002. – 169 с.
У посібнику вміщено практичний матеріал із складних випадків сучасної літературної норми – труднощі вибору слів, утворення граматичних форм, наголошування. Читачі дізнаються про значення і правильне вживання деяких слів, скористаються російсько-українським словничком поширених мовних зворотів. Призначений для широкого кола читачів.
Аннотация
Актуальность данной статьи состоит в исследовании рынка гостиничных услуг г.Одессы с целью анализа динамики цен на гостиничные услуги, дифференциации гостиниц по уровню цен, критической оценки использования маркетинговой ценовой стратегии в гостиничном бизнесе. В результате исследований произведена группировка гостиниц по уровню цен, сделаны предложения по совершенствованию механизма регулирования с учетом международного опыта.
Завдання 4. Відредагуйте анотацію.
У статті я дослідив галузеву специфіку фінансового аналізу туристичних фірм. А також я розглянув причини, що зумовили значні відмінності між теоретичним нормативами і відповідними параметрами ліквідності для вітчизняних операторів міжнародного туристичного ринку. Я пропоную також механізм аналізу ліквідності туристичних підприємств, що базується на вивченні їх фінансової звітності.
Завдання 5. Складіть 4-5 речень, які можна використати у науковій доповіді, враховуючи синтаксичні та стилістичні особливості їх побудови.
Рекомендована тематика наукових доповідей:
® Роль менеджера на підприємстві.
® Етикет ділової людини – жива реклама фірми.
® Малі підприємства – крок до ринку.
Завдання 6. Відредагуйте текст поданого відгуку.
Відгук
на магістерську роботу студентки V курсу КЕФ ОДЕУ Єлейко Мар’яни на тему: «Інвестиційна діяльність комерційних банків»
Актуальність теми магістерської роботи у мене сумніву не викликає, адже інвестиційна діяльність комерційних банків є альтернативною щодо кредитування. Тому вітчизняні банки повинні правильно оцінювати ефективність інвестиційних заходів та якість цінних паперів, оскільки досвід роботи у цьому напрямку у них ще дуже малий.
У роботі є вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновок, додатки та список використаної літератури.
У першому розділі з’ясовується сутність інвестиційної діяльності комерційних банків, визначено та проаналізовано види цінних паперів, що є об’єктами інвестування. Крім того, студентка розглянула основні види ризиків та можливості управління ними.
Другий розділ присвятили дослідженню проблем та механізмів аналізу інвестиційної діяльності комерційних банків. Вона проаналізувала методику оцінки цінних паперів, нею визначено її позитивні та негативні моменти.
У третьому розділі на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено шляхи та перспективи розвитку інвестиційної діяльності комерційних банків, виділено методи зниження ступеня ризикованості інвестиційних операцій.
Магістерська робота студентки Єлейко Мар’яни написана на високому теоретичному і практичному рівні, є змістовною та рекомендується мною до захисту на ДЕК.
Науковий керівник:
к.е.н., ас. кафедри банківського
і страхового бізнесу Саврас І.3.
Завдання 7. Відредагуйте текст рецензії.
Рецензія
опорного конспекту лекцій з курсу «Статистика»
Доцента кафедри математичного моделювання та інформаційних технологій Саврас І.3.
У умовах ринкової економіки досягнення успіху в конкурентній боротьбі залежить від якості управління, вміння вживати раціональні рішення. Для цього насамперед потрібно опиратися на статистичні дані, кваліфіковане застосування яких обмежується через недостатні знання статистичних методів та можливостей їх застосування. Тому кваліфіковані менеджери, фінансисти, а зрештою, усі фахівці у галузі економіки, повинні опанувати статистичні методи аналізу та прогнозування економічних явищ та процесів суспільного життя.
В опорному конспекті лекцій автор розглянув основні статистичні методи аналізу, подає методику розрахунку та використання відносних та середніх величин, показників варіації, індексів та ін. Подає основи аналізу кореляційних зв’язків та регресійних залежностей між соціально-економічними явищами. Втілюються також окремі питання з економічної та соціальної статистики. По кожній темі наведено питання для самоконтролю знань.
Слід зазначити, що матеріал лекцій викладений чітко, у логічній послідовності, виділяються основні поняття та категорії курсу, для наочності відображення інформації використовуються схеми і таблиці.
Доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри статистики та економетрії
Львівської комерційної академії В. І. Ковтун
Завдання 8. Складіть і запишіть тези до запропонованої наукової статті у вигляді переліку основних положень.
Завдання 9. Напишіть тези до фахової статті, використовуючи загальноприйняту композицію: вступ, основна частина, висновок.
Завдання 10. Перекладіть кліше українською мовою.
Прийти к согласию, принять во внимание, следующим будет выступать, решающий голос, список прилагается, отчислить по собственному желанию, в полной безопасности, выяснить вопрос, косвенная причина, изымать из обращения, маркировка товара, наложение взысканий, неоплачиваемые поступления, основания для прекращения контракта, отчисление доходов, взнос в уставной фонд, принудительная отставка, заведующий отделом сбыта, осуществлять слияние фирм, подлежащий аресту.
Завдання 11. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть правопис іншомовних слів. Визначте, які слова є «книжними», «нейтральними», який стиль мовлення вони створюють.
ЛИЗИНГ
Одним из инструментов финансирования различных внешнеэкономических операций как по импорту машин, оборудования и других товаров, так и по экспорту готовой продукции является лизинг – особый вид аренды.
Использование лизинга имеет свои преимущества, поскольку при этой форме сотрудничества для перестройки производства на базе современной технологии и выпуска продукции, отвечающей самым строгим требованиям международного рынка, не требуется изначального выделения крупных средств в иностранной валюте. Все расходы на первом этапе покрывает лизинговая компания (фирма – арендодатель). В качестве одной из форм их последующего возмещения может служить экспорт продукции, произведенной на взятом в лизинг оборудовании.
Считают, что слово «лизинг» вошло в употребление в последней четверти прошлого столетия, когда в 1877г. телефонная компания «Белл» приняла решение не продавать свои телефонные аппараты, а сдавать их в аренду.
# ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Тема 5
ДОКУМЕНТИ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ
Зразок 1.
Зразок 2.
Налог
Налог – обязательный, индивидуально-безвозмездный платеж, взимаемый с организаций и физических лиц в форме отчуждения принадлежащих им прав собственности, хозяйственного ведения или оперативного управления денежных средств, в целях финансового обеспечения деятельности государства или муниципальных образований.
Налог считается установленным лишь в том случае, когда определены налогоплательщики и элементы налогообложения, а именно: объект налогообложения, налоговая база, налоговый период, налоговая ставка, порядок исчисления налога, порядок и сроки уплаты налога.
Близким по смыслу понятием является сбор, уплата которого согласно российскому закону происходит (в отличии от налога) не безвозмездно, а является одним из условий совершения в отношении плательщиков сборов государственными органами и должными лицами юридически значимых действий, включая предоставление определенных прав или выдачу разрешений (лицензий).
Налоговые правоотношения основаны на властном подчинении одной стороны другой. Они предполагают субординацию сторон, одной из которых – налоговому органу, действующему от имени государства, – принадлежит властное полномочие, а другой, налогоплательщику, – обязанность повиновения. Требования налогового органа и налоговое обязательство налогоплательщика следует не из договора, а из закона. С публично-правовым характером налога и государственной казны и с фискальным суверенитетом государства связаны законодательная форма учреждения налога, обязательность и принудительность его изъятия, односторонний характер налоговых обязательств. Вследствие этого спор по поводу невыполнения налогового обязательства находится в рамках публичного (в данном случае налогового), а не гражданского права.
В международной практике налоги представляют собой принудительные трансферты, получаемые сектором государственного управления. Они не включают сборы, которые совершенно не зависят от стоимости предоставляемых услуг и не включает обязательные отчисления на социальные нужды, штрафы и пени.
# ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
ТЕМА 6
УВАГА!
Григорій Григорович Григорівна
Лука Лукич Луківна
Сава Савич(овоч) Савівна
Ілля Ілліч Іллівна
Кузьма Кузьмич Кузьмівна
Яків Якович(левич) Яківна(лівна)
Хома Хомич Хомівна
Запам’ятайте переклад типових мовних зворотів документації з кадрово-контрактових питань.
Рос. | Укр. |
без сохранения заработной платы | без збереження заробітної плати |
беспечно отнестись к... | недбало поставитися до... |
ведущий специалист | провідний спеціаліст |
взаимоотношения в коллективе | стосунки (взаємини) в колективі |
внедрение в производство | впровадження у виробництво |
во вред | на шкоду |
в одном экземпляре | в одному примірнику |
возникают отношения | виникають відносини |
восстановить в должности | поновити на посаді |
в случае | на випадок |
в соответствии с | відповідно до згідно, з |
в течение | протягом |
диплом о (высшем) образовании | диплом про (вищу) освіту |
который проживает по адресу | який (що) мешкає за адресою |
личный листок по учету кадров | особовий листок з обліку кадрів |
на временную работу | на тимчасову роботу |
назначить на должность | призначити на посаду |
на постоянную работу | на постійну роботу |
на стажировку | на стажування |
необходимые условия | необхідні умови |
освободить с должности | звільнити з посади |
отпуск внеочередной | відпустка позачергова |
отпуск дополнительный | відпустка додаткова |
отпуск основной | відпустка основна |
отпуск учебный | відпустка навчальна |
понижение в должности | пониження на посаді |
поощрение в связи с | заохочення у зв’язку з |
по семейным обстоятельствам | за сімейних обставин |
¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Глущик С.В. та інші. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник для вищих та середніх навчальних закладів. – К., 2000.
2. Діденко А.Н.. Сучасне діловодство: Навчальний посібник. – К., 1998.
3. Ділова українська мова: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», 2000.
4. Зарицка І.М., Чикаліна І.О.. Українське ділове мовлення. Практикум. – Донецьк, 2000.
5. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Харків, 2003.
6. http://www.doimVka.net/ftemal3134.html – Україномовний Інтернет.
7. http://www.geocities.com/ukrexlibris/ – Україномовній сайт про сучасну українську мову.
ТЕМА 7
Словники: їх роль у збереженні та збагаченні української мови
Основні питання теми:
® Лексикографія як розділ мовознавства.
® Історія українського словникарства.
® Види словників.
® Зразки словникових статей.
® Написання характеристика.
[ Ключові слова:лексикографія, словникарство, словник, енциклопедія, енциклопедичні словники, фахові словники, словникова стаття, лінгвістичні словники, філологічні словники,тлумачні словники,орфографічні словники.
& Лексикографія, словникарство – розділ мовознавства, що пов’язаний із створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію.
Лексикографія тісно пов’язана з лексикологією. Виникла вона через практичну необхідність пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.
Словникова справа має в Україні давні й славні традиції. Перший словник було створено ще наприкінці ХVІ ст. а виданий у Києві у 1627 року словник Памва Беринди здобув загальне визнання не лише в Україні та Росії, а також у Польщі й Молдові.
Словники – це зібрання слів, розташованих у певному порядку. Вони є одним із засобів нагромадження результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу. Словники – скарбниця народу, у них зберігаються знання і досвід багатьох поколінь.
Словники виконують інформативну та нормативну функції: вони є універсальними інформаційними джерелами для розуміння того чи іншого явища та найточнішою консультацією щодо мовних норм.
Усі словники залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання поділяють на два типи: енциклопедичні і філологічні. Суттєва відмінність між ними полягає саме в характеристиці матеріалу, який описують у словниковій статті: об’єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття, у філологічному – слово.
Слово енциклопедія первинно означало сім вільних мистецтв: граматику, риторику, логіку, геометрію, арифметику, музику, астрономію.
Першою українською енциклопедією стала «Українська Загальна Енциклопедія» у трьох томах, видана у 1930-1935 рр. у Львові за редакцією Івана Чаковського. Через постійні репресії проти української культури і її діячів наступні наукововагомі українські енциклопедичні праці з’являються за межами України: «Енциклопедія українознавства» у 10-ти томах за редакцією проф. Володимира Кубійовича (1952-1985), Українська Мала Енциклопедія (Аргентина, 1957-1967).
Енциклопедичні словники за характером матеріалу поділяють на загальні та спеціальні (або галузеві, тематичні).
До сучасних загальних енциклопедичних словників належать:
Українська Радянська Енциклопедія: У 12 т. – 2-ге вид. – К., 1977-1984.
Український Радянський Енциклопедичний Словник: У 3 т. – К., 1986-1987.
УСЕ Універсальний словник – енциклопедія/Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович. – К., 1999.
Спеціальні енциклопедичні словники подають системні знання з окремих галузевих ділянок. Наприклад: Енциклопедія історії України: У 4 т. – К., 1969-1972; Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1983-1985; Юридична енциклопедія: У 6 т./ За заг. ред. Ю.С. Шемчушенка. – К., 1998-2004; Філософський енциклопедичний словник. – К., 2001; Геодезичний енциклопедичний словник/ За ред. В. Літинського. – Львів, 2001.
Численні сучасні економічні енциклопедичні словники відображають важливі зміни в економічній системі України за останні десятиліття і відповідають великій потребі у сучасній систематизованій конкретній економічній інформації.
Фахові словники допомагають здобути глибокі економічні знання, знайомлять з новими реаліями економічного буття держави, з надбанням світової економічної науки та практики.
Банківська енциклопедія /За ред. проф. А.М. Мороза – К., 1993. Ця праця містить характеристику термінів і понять, що стосуються банківських операцій, у тому числі – економічного інструментарію, що використовується в діяльності Національного банку України та комерційних банків. Словник містить додаток у вигляді довідників: інформацію про тогочасні українські банки та вимоги до оформлення банківських документів.
Економічний словник-довідник /За ред. проф. С.В. Мочерного – К., 1995.Його мета – дати глибокі знання з економічної теорії. Серед головних принципів написання словникових статей – принцип історизму.
Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.Фінансовий словник. – Львів, 1996.Словник містить тлумачення 1500 понять і термінів, що охоплюють такі теми: фінансова система держави, фінанси підприємств, фінансування і кредитування підприємницької діяльності, цінні папери й фондовий ринок, міжнародні фінанси, грошовий обіг, фінансовий менеджмент.
Словник фондового ринку /Автори – укладачі: А.Т. Головко, В.Ф. Кобзар, О.О. Науменко та ін. – К., 1999.Містить поняття і терміни з питань організації і функціонування фондового ринку (понад 3200). Словник має додатки: Покажчик законодавчих та нормативно-методичних документів; Довідник адрес та телефонів державних органів, міністерств і відомств, організацій, які здійснюють відповідну діяльність на ринку цінних паперів.
Сліпушко О. Політичний і фінансово-економічний словник. – К., 1999.У словнику запропоновано нові способи подання та організації матеріалу. Це видання містить понад 3000 тис. одиниць. Кожна словникова стаття має довідково-інформаційний характер, містить основні дані про об’єкт.
Економічна енциклопедія: У 3 т. /За ред. проф. С.В. Мочерного. – К., 2000.Охоплює відомості майже 50 економічних дисциплін, а також репрезентує науковий доробок окремих зарубіжних учених.
Словник сучасної економіки Макміллана / Пер. з англ. – 4-те вид./ Гол. ред. Девід В. Пірс. – К., 2000.Написаний професорами економіки із США, Великобританії, Польщі для «середніх студентів» економічних спеціальностей, який подає стисле пояснення економічних термінів, міжнародних банківських інститутів, біографії видатних економістів.
Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера/ За ред. Р. Дяківа – К., 2000.Словник містить 12 тисяч найуживаніших термінів, визначень, тлумачень слів, словосполучень із теоретичних і практичних загальноекономічних, фінансово-кредитних, банківських, аудиторських, торговельних, бухгалтерських дисциплін.
На відміну від енциклопедичних словників, які подають всебічні знання про світ, філологічні заглиблюють у слово.
Поки що не вироблено єдиного критерію щодо розподілу лінгвістичних словників. Їх класифікують за способами подання матеріалу, за спрямованістю та призначенням. Вони можуть бути одно-, дво- і багатомовними.
Для всіх лінгвістичних словників характерні такі ознаки:
1) заголовне слово;
2) реєстр;
3) словникова стаття;
4) тлумачення, дефініція;
5) системність подання матеріалу.
Філологічні словники поділяють на тлумачні, перекладні, історичні, орфографічні, орфоепічні, словники наголосів, іншомовних слів, термінологічні, синонімічні, фразеологічні, діалектні, етимологічні, словники омонімів, антонімів, паронімів, частотні, інверсійні, словники мови письменників, ономастичні та ін.
Тлумачні словники пояснюють, розкривають значення слова та його відтінки, вказують на граматичні та стилістичні властивості; подають типові словосполучення і фразеологічні звороти з цими словами.
Словник української мови: В 11 т. – К.. 1970 – 1980. – Т.1 – 11. Містить 135 тисяч слів. Створений цей словник колективом науковців інституту мовознавства ім. О. Потебні Академії наук України.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головний ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь, 2001.Містить 42 тисячі слів.
Словник іншомовних слів / Уклад.: Л.О. Пустовіт, О.І. Скопенко, Г.М. Сюта, П.В. Цимбалюк. – К., 2000.Словники іншомовних слів є різновидом тлумачних, у них пояснюється значення слів, запозичених з інших мов.
Термінологічні словники містять терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва: Рогачова Г.Г. Російсько-український словник економічних термінів. – К.,1992; Новий російсько-український словник – довідник: Близько 100 тис. слів / Уклад.: С.Я. Єрмоленко та ін. 2 – ге вид., доповн. і випр. – К., 1999; Короткий словник з економіки та менеджменту: Українсько-російсько-англійсько-німецький / Уклад. О.І. Лесюк. – К., 1996; Словник банкіра / За ред.. М.М. Гунько, Т.С. Смовженко. – Львів, 1992; Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Павлішевський І.В. Податки: Термінологічний словник. – Львів, 1996.
Орфографічні словники подають перелік слів, а також словоформи у їх нормативному написанні.
Широкий розмах словникової роботи в Україні протягом першого десятиріччя незалежності, творчі зв’язки з науковими осередками діаспори свідчать, що українська лексикографія активно і плідно розвивається, вдосконалюються методологічні засади словникової роботи, розширюється коло лексикографічно опрацьованих галузей знань. Незважаючи на труднощі й суперечності розвитку впродовж другої половини XX століття, лексикографія, зокрема термінологічна, прагне до очищення української мови від невластивих їй елементів і відновлення її питомих рис, виступає потужним чинником формування та утвердження мови української науки.
ЗРАЗКИ СЛОВНИКОВИХ СТАТЕЙ
1. Словник синонімів української мови:В 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наукова думка, 1999 – 2000. – (Словники України). – Т. 2 – 960 с.
ПÓСПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм.., СПÍШКА розм., ХАПАНИНА розм.., ХАПАТНЯ розм., ПÓКВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я. Качура); Зостануться з нами охочі, А решта, без спіху, нехай по черзі За плесом зникла в кучерявій лозі (М. Старицький); – Не тоді хортів годувати, як на охоту вже йти!.. По паузі: – А можна було без спішки, без гарячки (А. Головко); – А ти не хапайсь. Хапанина в однім тільки ділі потрібна. Сам знаєш у якому: бліх ловити (А. Головко); Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому (Словник Б. Грінченка); – Ой, та як же не бігти, – з поквапу навіть не зачиняла Мокрина хати (П.Козланюк).
2. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наукова думка, 2000. – 680 с. – (Словники України).
КОНЦЕНТРÁЦІЯ (від кон. і лат. centrum – середина) – 1) Зосередження, скупчення чогось в одному місці, згущення навколо центра. 2) хім. Відносний вміст даного складника в розчині або суміші. 3) Зосередження уваги на чому-небудь.
3. Головащук С.І. Словник наголосів: Понад 20 000 слів. – К.: Наукова думка, 2003. – 320 с. – (Словники України).
джерелó, -á, мн. -éла, -éл // джерéла мінерáльної водú; але два джерелá
кóханий, -а, -е, дієприкм., прикм. (пещений: дýже кóхана дитúна; кóхане облúччя)
кохáний, -а, -е, -ого, прикм., ім.. (любий: кохáна дíвчина)
крéдит, -у (рахунок: дéбет і крéдит)
кредúт, -у (позика: короткотерміновий кредúт)
4. Українсько-російський економічний тлумачний словник / Авт. – упор. В.М. Копоруліна. – Х.: Факт, 2005. – 400 с. (Словник фахівця).
ВІРЕМЕНТ, ВИРЕМЕНТ (від фр. virement – повернення) – банківська операція: перенесення суми поточного рахунку однієї особи на рахунок іншої.
5. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. шк., 1986. – 222 с.
Настоящее предложение теряет силу с…(по истечении трёх недель с сегодняшнего дня).
ОФЕРТА
Оферта – это письменное предложение товара, сделанное продавцом-оферентом покупателю-акцептанту. В нем оферент заявляет о своем желании заключить договор купли-продажи на условиях, указанных в его предложении.
В международной торговле различают два вида оферт – твердую и свободную.
Твердая оферта делается продавцом на определенную партию товара только одному покупателю с указанием срока, в течение которого продавец является связанным своим предложением. Этот срок называется опционом. Если покупатель примет безоговорочно все условия оферты, продавец обязан поставить товар на предложенных им условиях, иначе он несет ответственность за возможные убытки (упущенную прибыль, неустойку при перепродажах и т.д.) покупателя. Оферта может бить направлена покупателю в ответ на его запрос или по инициативе продавца
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
1. Лексика – це …
а) вивчення словникового складу мови;
б) здатність слова мати кілька значень;
в) сукупність уживаних у мові слів;
г) стилістична фігура, побудована на комічному або образному зближенні слів.
2. Вживання слова в одному значенні, зафіксованому у словнику – це одна із вимог до:
а) професіоналізмів;
б) жаргонізмів;
в) термінів;
г) загальновживаних слів.
3. Науку, що вивчає українську термінологію, називають:
а) лексикологією;
б) мовознавством;
в) термінознавством;
г) лексикографією.
4. Точність, однозначність, систематичність, відносна незалежність – це вимоги до:
а) професіоналізмів;
б) термінів;
в) діалектизмів;
г) архаїзмів.
Тема 9
Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Антонімів не мають слова з конкретним значенням типу ніж, склянка, сто та ін.. Найчастіше антоніми спостерігаються серед прикметників, прислівників та іменників з якісними ознаками: любов – ненависть, добрий – поганий, тихо – голосно. При виборі лексики відповідно до розташування їх у семантичному полі потрібно бути дуже обережним. Так, для слова голова у значенні «частина тіла людини» антонімом є слово ноги, а для значення «розумний» – дурний.
Оскільки у професійному мовленні найчастіше трапляються ситуації, коли незнання точного значення того чи іншого слова зумовлює їх сплутування, що, в свою чергу, породжує явище двозначності у тексті, а це недопустимо у фаховому мовленні.
J КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке міжмовні омоніми?
2. Які слова називаються синонімами? З якою метою вони вживаються у мовленні?
3. Яка роль синонімів у професійному мовленні?
4. Що таке понятійні синоніми?
5. У чому полягає особливість стилістичних синонімів?
6. Що таке пароніми?
7. Чому паронімія є небажаним явищем у професійному мовленні?
8. У чому виявляється складність слововживання паронімів?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1.Перекладіть словосполучення українською мовою.
Понести потери, в случае необходимости, договор теряет силу, двустороннее соглашение, безналичный расчет, выгодная сделка, согласно приказу, при исполнении служебных обязанностей, на основании изложенного, денежные средства, депонированный счет, дочернее предприятие, идти на убыль, за наличные деньги, источник финансирования, долевая собственность.
Завдання 2.Доберіть антоніми до нижчеподаних термінів. Складіть текст, використовуючи антонімічні пари:
кредит – …;
актив – …;
експорт – …;
відкрити рахунок – …;
зростання – …;
прямий – …;
видатки – … .
Завдання 3. Поясніть значення поданих слів. Складіть із ними речення. Укажіть на помилки при їх використанні:
інформаційний – інформативний;
економний – економічний;
письмовий – писемний;
адресат – адресант;
інструктивний – інструкційний;
спеціальний – специфічний;
функціональний – функціонуючий;
повноваження – уповноваження;
перекладний – перекладений;
адрес – адреса;
зумовити – обумовити;
особовий – особистий.
Завдання 4.Доберіть синоніми до поданих слів. Дайте визначення синоніма.
Заощаджувати, усувати, обмін, забезпечувати, багато, закінчити, застосувати, процент, ринок, клієнт, угода.
Завдання 5.Із поданими словами утворіть синонімічні ряди: ходити, хоробрий, говорити. Слова для вибору: крокувати, чимчикувати, відважний, відчайдушний, рушати, прямувати, сміливий, базікати, іти, простувати, безстрашний, мовити, теревенити.
Завдання 6.Із поданими словами складіть словосполучення або речення.Визначте, до яких лексичних груп належать пари слів. Аргументуйте свою відповідь.
Об’єм – обсяг – розмір.
Воєнний – військовий.
Громадський – громадянський.
Суспільний – цивільний.
Робітничий – робочий.
Робітник – співробітник – працівник.
Завдання 7.Поставте на місці крапок потрібне слово із нижчезазначених слів: положення, становище чи стан. Із новоутвореними словосполученнями складіть речення.
Міжнародне …, основні …, науки …, … стан фінансів, офіційне…, … справ, знайти вихід із цього …
Завдання 8.Знайдіть випадки зайвого повтору в поданих реченнях. Відредагуйте їх.
Гуманізм і людяність – найголовніші риси керівників нового типу. Роздержавлення підприємств – явище передове, прогресивне. Треба змінити наше ставлення до найбіднішої бідноти. На ліквідації аварії працювало 200 будівельників, працювало 50 водіїв, працювало 10 медичних працівників.
Завдання 9.Визначте домінанту в наведених синонімічних рядах. Які слова ви вжили б у офіційно-діловому стилі? Наведіть приклади. Поясніть свій вибір.
Особистий, індивідуальний, персональний.
Обмежений, вузький, однобічний, недалекий, вузьколобий.
Переважно, головним чином, в основному, більшою мірою, здебільшого.
Базар – ринок – ярмарок.
Хлібороб – селянин – трудівник села.
Завдання 10.Поясніть значення поданих слів. Зверніть увагу на можливі помилки в їх використанні.
Професійний – професіональний, завдання – задача, рідкий – рідкісний, питання – запитання, відзначити – зазначити, банківський – банковий, аверс – реверс, еміграція – імміграція, персона грата – персона нон грата, напрямок – напрям, показник – покажчик, об’єм – обсяг, відпуск – відпустка.
Завдання 11.Перекладіть текст українською мовою.
Зазначте основні положення даного тексту.
Випишіть із тексту терміни та професіоналізми, поясніть їх лексичне значення, користуючись фаховим словником.
Напишіть свої «Поради діловій людині», використовуючи мовностилістичні засоби оформлення наукового тексту.
ЭТИКЕТ ДЕЛОВОГО ЧЕЛОВЕКА –
Тема 10
ФОРМЫ ОРГАНИЗАЦИИ БИЗНЕСА
Начиная малый бизнес, вы должны быть готовы столкнуться со многими проблемами.
Тяжелые для экономики времена более сказываются на малом бизнесе, чем на крупном. Кроме того, доходы малого бизнеса имеют тенденцию падать быстрее, и шансы обанкротиться у малого предприятия также выше. Положительным моментом является то, что новаторство предпринимателей в малом бизнесе дает им возможность реагировать на перемены быстрее и успешнее.
Где предприниматель может успешнее всего приложить свои силы? Конечно, в малом бизнесе. Фактически само слово «предприниматель» часто используется для определения владельца малого предприятия, так как он выполняет многие функции управления и производства сам. В крупном бизнесе задачи организации и управления производством выполняют множество менеджеров, работающих по найму.
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
Тема 11
Тема 12
Тема 13
Резюме
Вул. Пушкінська, 10, кв. 15 м. Одеса 65000 тел. 67 – 90 – 52 | Святослав Коваленко |
Мета: | заміщення вакантної посади старшого кредитного спеціаліста відділу малого бізнесу з умовою професійного вдосконалення і росту |
Особисті дані: | українець, 1982 року народження, неодружений |
Освіта | 1999–2004 рр. – економіко-правовий факультет ОНУ ім. І.І. Мечникова (спеціальність «Цивільне право») 2002–2007 рр. – заочний факультет ОДЕУ (спеціальність «Банківська справа») |
Досвід: | 2004–2009 рр. – спеціаліст з мікрокредитування у «Приватбанку» |
Додаткові відомості: | працював за сумісництвом юрисконсультом у ТОВ «Професійна бухгалтерська компанія. Стандарти та облік»; основні обов’язки: реєстрація підприємств та фізичних осіб – підприємців, укладання законодавчих документів, договорів тощо (переважно у сфері підприємницького права); досконало володію англійською мовою. |
Зразок 2:
Резюме
Бондаренко Ольга Іванівна
Мета: заміщення вакантної посади менеджера відділу постачання товару.
Досвід роботи: з травня 2000 року працюю на посаді маркетолога приватної фірми «Світанок».
Маю досвід: управління маркетинговою діяльністю; удосконалення виробництва, удосконалення товару.
Освіта: 1995–2000 – навчання на факультеті міжнародної економіки за спеціальністю «Маркетинг» Одеського державного економічного університету.
Кваліфікація: маркетолог.
Знання мов: вільно володію англійською.
Контактній телефон: 776-95-60.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1. До яких формул мовленнєвого етикету належать подані нижче вислови. Продовжіть ряди, самостійно підібравши відповідні формули.
1. Дозвольте відрекомендуватися. Дуже радий(-а) з Вами познайомитися.
2. Будь ласка. Якщо можете...
3. Це дуже люб’язно з Вашого боку. Якщо можете...
4. Добре! Згода!...
5. Добродію! Шановне товариство!..
Завдання 2. Прочитайте статтю про відомого українського економіста Зібера Миколу Івановича. На основі цієї статті складіть резюме.
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
1. Мовний етикет – це …:
а) правильність і змістовність висловлювань;
б) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній);
в) сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення;
г) модель побудови однотипних документів.
2. На думку М.Г. Стельмаховича, український мовленнєвий етикет – це …:
а) унікальна, універсальна модель їх мовної діяльності;
б) національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості;
в) не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу;
г) життєва необхідність для народу.
Яку із мовних етикетних фраз для представлення лектора ви обрали б?
а) Дозвольте представити вам відомого економіста Святослава Ігоровича Діброву;
б) вам прочитає сьогодні лекцію Святослав Ігорович Діброва;
в) Радий(-а) познайомити вас зі Святославом Ігоровичем Дібровою, який є автором багатьох монографій, посібників з основ ринкової економіки.
г) Прослухайте лекцію Святослава Ігоровича Діброви.
4. Мету резюме слід формулювати так:
а) хочу бути маркетологом;
б) заміщення вакантної посади маркетолога;
в) пошук роботи маркетолога;
г) маю бажання працювати маркетологом.
Випадково зустрівши на науковому зібранні свого колишнього викладача, ви ...
а) скажете: «Привіт, Ярославе Івановичу! Скільки літ. Скільки зим!»;
б) привітаєтесь: «Добридень!» і простягнете йому руку;
в) скажете: «Моє шанування! Радий Вас зустріти!» і якщо він подасть руку, потиснете її;
г) скажете: «Здоровенькі були!».
6. Виберіть граматично правильний варіант:
а) у справі немає акта перевірки, рішення недосконале з багатьох причин, високий ступінь відповідності;
б) у справі немає акту перевірки, рішення недосконале по багатьом причинам, високий ступінь відповідальності;
в) у справі немає акта перевірки, рішення недосконале по багатьом причинам; висока ступінь відповідальності;
г) у справі немає акта перевірки, рішення недосконале з багатьох причин, високий ступінь відповідальності.
7. Найважливіші правила спілкування між представниками різних країн охоплені у:
а) діловому протоколі;
б) етикеті;
в) діловому протоколі та етикеті;
г) протоколі.
8. Мовний етикет становить собою:
а) систему стійких етикетних формул;
б) специфіку звичок і звичаїв народу;
в) систему стійких етикетних формул й специфіку звичок і звичаїв народу;
г) специфіку звичок народу.
9. Якщо телефонуєте ви, то:
а) насамперед запитаєте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
б) насамперед запитаєте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника;
в) насамперед привітаєтеся, назвете організацію, яку ви представляєте, також своє прізвище, ім’я та по батькові;
г) назвете організацію, яку ви представляєте, своє прізвище ім’я та по батькові.
10. Висловити власний погляд можна, скориставшись такою фразою:
а) я рахую, що цю книжку варто придбати;
б) я вважаю, що цю книжку варто придбати;
в) я пропоную Вам придбати цю книжку;
г) я наполягаю, щоб Ви придбали цю книжку.
FНа замітку майбутньому фахівцю
Запам’ятайте формули мовного етикету:
w На наш погляд..., на нашу думку...
w Краще було б...
w Складаємо щиру подяку... за цінні зауваження й поради...
w Ми дотримуємось іншої класифікації...
w Безперечно, Ваші міркування...
w Без сумніву, Ви маєте рацію...
w Слушно вважати, що...
w Слушною є думка...
w Справедливе твердження...
w Справедливо стверджувати...
w Заслугою автора...
w Вагомі наукові здобутки...
¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Антисуржик. / За ред. О.А. Сербенської. – Львів, 1994.
2. Дзюба І.В. Починаємо з поваги до себе. Статті, доповіді. – К.: Просвіта, 2002.
3. Єрмоленко С.Я., Сологуб Н.М., Бибик С.П., Сюта Г.М., Чемеркін С.Г. Довідник з культури мови. – К.: Вища школа, 2005.
4. Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету//Українська мова і сучасність. – К.: 1991.
5. Покут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П., Осетинська І.Б. Етика ділового спілкування. – К.: МАУП, 1996.
6. Пономарів О.Д. Культура слова. – К., 1999.
7. Сагач Г.М. Золотослів.– К., 1993.
8. Словник-довідник труднощів української мови. – К., 1992.
9. Стельмахович М.Г. Український мовленнєвий етикет//Урок української. – 2001.
10. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник / Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2004.
11. Українська мова в Інтернеті. – http://www.novamova.com.ua
12. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style
Тема 15
ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ.
Починати листа потрібно з ...
а) наказу;
б) прохання;
в) звертання;
г) опису фактів або подій.
7. Службові листи пишуть:
а) з обох сторін;
б) на будь-якому чистому аркуші паперу;
в) на білосніжному аркуші паперу лише з його лицьової сторони;
г) на чистому бланку.
8. До реквізитів службового листа не належить:
а) номер;
б) підпис керівника організації;
в) заголовок;
г) дата.
9. Поширеними вступними фразами у службових листах є посилання на попередню домовленість, яку оформляють так:
а) у відповідності з нашою домовленістю;
б) відповідно нашої домовленості;
в) відповідно з нашою домовленістю;
г) згідно з нашою домовленістю.
10. Рекомендаційні листи – це листи, у яких:
а) гарантується виконання робіт;
б) супроводжують якісь документи, товар тощо;
в) містять клопотання про посаду, влаштування на нову відповідальну роботу;
г) щось пропонується (проект робіт, різноманітні послуги тощо).
¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К., 1997.
2. Гладіна Г.І., Сеніна В.К. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К., 1997.
3. Головащук С.І. Українське літературне слововживання. – К., 1995.
4. Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О. та ін. Словник-довідник з культури української мови. – Львів, 1996.
5. Довідник з культури мови: [Посібник]/С.Я.Єрмоленко, С.П.Бибик, Н.М. Сологуб та ін.; За ред. С.Я.Єрмоленко. – К., 2005.
6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей. – К., 1998.
7. Коваль А.П. Слово про слово. – К., 1986.
8. NovaMova.com.ua - Українська мова в Інтернеті;
9. mova.kreschatic.kiev.ua - Уроки державної мови
ТЕМА 16
ТЕМА 17
ТЕМА 18
ТЕМА 19
Кількісно-дробові числівники позначають певну, точно фіксовану кількість частин, виділених у складі цілого (дві треті присутніх, сім десятих відсотка). Замість дробових чисел одна друга, п’ять десятих, один і п’ять десятих, одна третя, одна четвертачасто вживаються інші назви:половина, півтора, третина, чверть.
Пам’ятайте, що за будовою числівники поділяються на прості (два), складні(одинадцять) та складені (двадцять п’ять).
Числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються, або узгоджуються з ними. Зверніть увагу на особливості узгоджування числівників з іменниками:
1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: один банк, одна галузь, одне господарство; одного банку, (в) одній галузі, одним господарством.
Числівник одні сполучається лише з іменниками, які мають тільки форму множини: одні окуляри, одні ножиці.
2. Після числівників два, три, чотири (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири) іменники вживаються у формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини: два то́ми, три ро́ки, чотири мі́сяці, двадцять чотири кни́жки.
Якщо перед числівником стоїть іменник, що вказує на приблизність, то він ставиться у формі родового відмінка множини: тижнів два, років три, днів чотири.
Означення, яке входить до складу словосполучення, може мати форму називного чи родового відмінка множини: три святкові дні – три святкових дні.
Іменники, які в множині втрачають суфікс -ин, при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: два громадянина (бо громадяни), три болгарина (бо болгари), але три грузини.
Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
а) що не підлягають лічбі (золото, гордість, турбота);
б) що вживаються лише у множині (гроші, кошти, відходи);
в) IV відміни – назвами малих істот (немовля, теля, лоша).
3. Числівники п’ять – двадцять, назви десятків, сотень вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять метрів, вісім годин, сімнадцять років, тридцять відсотків, двісті гектарів.
У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками: п’ятьом робітникам, (у) двохстах метрах.
4. Після числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон вживаються іменники у формі родового відмінка множини: нуль одиниць, тисяча кілометрів, мільйон гривень, мільярд зірок.
Родовий відмінок множини мають іменники, що вживаються з числовими найменуваннями пара, десяток, дюжина, сила, маса: пара рукавиць, десяток яєць, маса людей.
5. Дробові числівники поєднуються з іменниками в родовому відмінку однини: одна друга площі, одна ціла п’ять десятих гектара. Іменники залишаються незмінними в усіх непрямих відмінках: однієї (одної) другої площі, одній другій площі, одну другу площі, однією (одною) другою площі, (на) одній другій площі.
Зрідка іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів золота.
Якщо до складу чисел входять слова половина, чверть, то відмінкова форма іменника залежить від форми цілого числа: два з половиною місяці (бо два місяці), чотири з половиною роки (бо чотири роки), п’ять із чвертю століть (бо п’ять століть).
Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у родовому відмінку однини, а числівник півтораста – у родовому відмінку множини: півтора року, півтори тонни, півтораста кілометрів.
У непрямих відмінках, крім родового і знахідного, іменники при числівниках півтора, півтори, виступають у формі множини відповідного відмінка: півтора гектарам, півтори тоннам; півтора гектарами, півтори тоннами; (на) півтора гектарах, (на) півтори тоннах.
Іменник при числівнику півтораста в усіх відмінках має форму множини: півтораста гривень, півтораста гривням, півтораста гривнями, (на) півтораста гривнях.
6. Знеозначено-кількісними числівниками вживаються іменники у формі родового відмінка множини: багато законів, мало господарств, чимало економістів, кілька організацій, декілька осіб.
Іменники на позначення маси, речовини, збірних та абстрактних понять, що не піддаються лічбі, поєднуються з неозначено-кількісними числівниками у формі родового відмінка однини: багато нафти, мало газу, чимало досвіду, багато молоді.
7. У формі родового відмінка множини стоїть іменник після збірних числівників (крім обидва, обидві): двоє службовців, п’ятеро селян.
Після збірних числівників обидва, обидві іменник ставиться у називному відмінку множини: обидва хлопці, обидві подруги.
У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох службовців, двом службовцям, двома службовцями; обох хлопців, обом хлопцям і т.д.
8. Порядкові числівники перебувають з іменниками в синтаксичному зв’язку повного узгодження: працювати четвертий рік, минає четверта річниця, зібратися на четверту конференцію, навчатися на четвертому курсі, відзначити четверті роковини.
9. У датах назви місяців уживаються в родовому відмінку: перше січня, десяте квітня, двадцять третє жовтня.
Форму порядкового числівника визначає іменник число, яке опускається як зайве. У назвах святкових дат обидва слова (порядковий числівник і назва місяця) сприймаються як неподільне утворення, що має форму називного відмінка: Восьме березня, Дев’яте травня. Якщо таке словосполучення виступає у значенні власне дати, порядковий числівник може вживатися в називному або родовому відмінку: Дванадцяте вересня – відкриття виставки – продажу промислових товарів; Дванадцятого вересня відкривається виставка – продаж промислових товарів.
При оформленні ділової документації варто керуватися такими правилами щодо запису числівників:
1. Простий кількісний числівник, який називає однозначне число без вказівки на одиницю виміру, відтворюється не цифрою, а словом: авторів посібника було не менше семи.
2. Так само пишуться однозначні числівники, якими позначаються часові межі: реконструкція триватиме три-чотири місяці; виконати до першого липня.
3. Якщо однозначне число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно записується цифрами: закуплено 5 тонн цукру; відремонтовано 8 км дороги.
4. Складні й складені числівники записуються цифрами в середині речення і словами – на початку речення: преміями нагороджено 15 працівників підприємства; п’ятнадцять працівників підприємства нагороджено преміями.
5. Цифрами пишуться складні та складені числівники в поєднанні з одиницями виміру: 12 гривень, 37 тонн, 150 центнерів. Їх дублюють словами і подають у дужках відразу після цифрового позначення у різних документах (розписка, доручення, довідка тощо).
6. Багатозначні числа прийнято розбивати на класи по три цифри справа наліво за допомогою пропусків. Чотиризначні числа не поділяються на класи: 120 000 т; 345 260 грн.; 2009р.
7. Допускається змішаний (словесно-цифровий)запис деяких видів інформації: 150 тис. т.; 186 млн. грн.., що значно полегшує сприйняття великих цифр.
8. Записуючи порядкові числівники, треба пам’ятати, якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вживається з відмінковим закінченням: продукція 1-го сорту; 3-тє видання; у 10-му томі.
При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться один раз після останньої цифри: 1,2 і 3-й томи.
Порядкові числівники, що позначаються римськими цифрами, пишуться без відмінкових закінчень: I курс; II півріччя; III квартал.
9. У ділових текстах можливий комбінований запис складних слів, першою частиною яких є цифрове позначення. Такі слова пишуться без відмінкових закінчень через дефіс: 9-поверховий; 50-кілограмовий; 100-відсотковий.
Другу частину таких назв дозволяється скорочувати, якщо вони є одиницею виміру: 50 км; 10 см; 900 кг.
10. Приблизна кількість у ділових, професійних текстах передається за допомогою таких слів: понад 120 га; до 120 га; близько 120 га; менше ніж 120 га; більше ніж 120 га; більше 200 км; менше 200 км.
11. Обов’язковим реквізитом усіх документів є дата. Вона оформляється словесно-цифровим способом (24 жовтня 2008 р.) або цифровим – арабськими цифрами у такій послідовності: день, місяць, рік (27.09.99).
Якщо порядковий номер місяця або числа складається з однієї цифри, то перед нею пишеться 0 (нуль). Рік зазначають двома останніми цифрами без слова рік і без скороченої позначки р.: 01.12.98, але 05.01.2000; 28.04.2009.
У міжнародній практиці листування та в документах матеріально-фінансового характеру дата оформляється словесно-цифровим способом.
J КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. У чому полягає різниця у відмінюванні складених кількісних і складених порядкових числівників?
2. Які особливості сполучуваності числівників з іменниками вам відомі?
3. Як сполучуються з іменниками числівники на позначення дат і часу?
4. У чому виявляється особливість запису цифрової інформації?
5. Що ви знаєте про правопис числівників?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1. Доповніть текст числівниками, які допоможуть охарактеризувати дане господарство.
Закрите акціонерне товариство «Нива» створено …. року. За господарством закріплено … га землі. У господарстві працює … чоловік, середній вік яких … років. Кожен працівник має право на безплатне одержання у власність близько … га землі. Щороку кращим працівникам виплачується премія … грн..
Завдання 2. Утворіть словосполучення, розкриваючи дужки і записуючи цифри словами: 2 (економіст, бухгалтер, гектар, ділянка); 3 (селянин, менеджер, об’єкт, рік); 4 (відсоток, місяць, кілометр, гривня); 5 (громадянин, директор, виріб, студент); 1,5 (кілограм, тонна, тиждень, доба).
Завдання 3.а) Подані цифрами числівники запишіть словами у формах називного, родового, давального та орудного відмінків. Якщо існують паралельні відмінкові форми, наведіть їх.
4, 23, 117, 2700
б) Запишіть числа й одиниці виміру словами. Поясніть зв’язок числівника з іменниками.
½ га, 2,25 ц, 10,5 т, 3,5 л, 18 кг, 24 кг, 123 км, 200 м, 1,5 млн. грн.., 2.5 млн. грн.
в) Запишіть словами порядкові числівники.
2 – сотий, 3 – тисячний, 70 – тисячний, 300 – мільйонний, 40 – мільярдний.
Завдання 4. Виділені сполуки запишіть словами.
Територія сучасної України простяглася із заходу на схід на
1316 км, із півночі на південь – на 893 км; площа України дорівнює 603, 7 тис. км2
Найвищою вершиною в Україні є гора Говерла (Карпати), висота якої сягає 2061 м, найвище розташованим населеним пунктом є Синевирська Поляна (Карпати) – на 1000 м над рівнем моря.
ТЕМА 20
Восстановить в должности
а) поновити в посаді;
б) поновити на посаді;
в) відновити на посаді;
г) востановити на посаді.
10. Правильний варіант перекладу:
Вопрос внесен в повестку дня
а) питання внесене у повістку дня;
б) питання внесено у повістку дня;
в) питання внесене до повістки дня;
г) питання внесено до порядку денного.
FНа замітку майбутньому фахівцю
В усному і писемному професійному мовленні можуть виникнути труднощі щодо дієслівного керування.
Дієслова керують іменниками у певних відмінках.
1. З іменниками в родовому відмінку вживаються дієслова:
® вживати заходів
® вчитися (навчати, навчитися) грамоти, мови, етикету;
® додержувати тиші, порядку;
® додержуватися законів, курсу, правил;
® завдати шкоди, прикростей;
® зазнавати поразки, невдачі;
® інформувати директора;
® позбавитися клопоту;
® слухати поради, батьків.
2. З іменниками чи займенниками у давальному відмінку вживаються дієслова:
® вибачати другу;
® дорівнювати трьом, чотирьом;
® дякувати Вам ;
® запобігати (уникати) втратам, аваріям;
® підлягати обробці, сумніву;
® повідомляти директорові;
3. З іменниками у знахідному відмінку вживаються дієслова:
® ігнорувати пропозицію, думку;
® опанувати спеціальність, курс, мову;
® оплачувати послуги, рахунок;
® платити за послуги, за проїзд;
® освоїти нову техніку;
® хворіти на грип, на ангіну.
4. З іменниками чи займенниками в орудному відмінку вживаються дієслова:
® говорити (читати, спілкуватися) рідною мовою;
® оволодівати знаннями, теорією, методикою;
® повідомляти телефоном, телеграмою.
¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Зубков М.Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Харків, 2002.
2. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005.
3. Михайлик В.О. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005.
4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. – 4-е вид., - К.: Либідь, 2000.
5. ПономарівО. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посіб. – 2-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001.
6. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. Думка, 1994.
7. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007.
8. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.
9. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style
ТЕМА 21
Синтаксис професійного
Неправильно
Вивчення стану справ з метою поліпшення виробничого процесу.
ТЕМА 22
Неправильно Правильно
деформуючий який деформує
контролюючий який контролює
перераховуючий який перераховує
розвиваючийся який розвивається
Перекладаючи спеціальний текст, варто пам'ятати про дієслівне керування, яке в багатьох випадках відрізняється від російського. Порівняємо:
Рос. укр.
профессиональный професійний (від професія)
професіональний (від професіонал)
дифференциальный диференційний (від диференціація)
диференціальний (від диференціал)
потенциальный потенційний (від потенція)
потенціальний (від потенціал)
Дієприкметники – чи не найскладніша щодо творення і вживання група термінів.
Українська мова, як і російська, має систему суфіксів, за допомогою яких можна утворити дієприкметники чотирьох видів:
Рос. укр.
-ащ-, -ущ- (-ящ-, -ющ-) -ач-, -уч- (-яч-, -юч-)
лежащий лежачий
шагающий крокуючий
Рос. укр.
-ш-, -шв- -л-
почерневший почорнілий
Рос. укр.
-енн-, -нн-, -т- -ен-, -н-, -т-
исследованый досліджений
сказанный сказаний
сжатый стиснутий
Масштаб цен – это технический инструмент, посредством которого определяется весовое содержание денежного материала (золота) в денежной единице и ее дробных частях. Масштаб цен устанавливается государством и может периодически изменяться. Уменьшение весового содержания золота в денежной единице означает девальвацию, а повышение – ревальвацию.
5. Землепользование— это пользование землей в установленном обычаем или законом порядке. Пользователь землей — не обязательно ее собственник. Так, арендатор не является собственником земли, но использует ее на определенных условиях. Таким образом, в реальной жизни землепользование и землевладение олицетворяют часто разные физические (или юридические) лица.
Завдання 8.Перекладіть словосполучення українською мовою. З кожним із них складіть речення. Зверныть увагу на семантичну невыдповыднысть, характерну для дыэслыв.
1) Принимать (меры, участие, вид, значение).
2) Считать (по порядку, что…, ошибочным).
3) Составлять (план, исключение).
4) Попадать (в тон, в цель).
Завдання 9.Перекладіть усталені словосполучення українською мовою. З кожним із них складіть речення.
Главным образом –
Естественным образом –
Каким образом –
Наилучшим образом –
Некоторым образом –
Никоим образом –
Подобным образом –
Равным образом –
Таким образом –
Надлежащим образом –
Аналогичным образом –
В отношении чего –
В этом отношении –
Имеющий отношение к чему –
Это не имеет отношения к делу –
В других отношениях –
Ни в каком отношении –
В силу чего –
В силу обстоятельств –
По силе возможности –
Ни в этом сила –
Собственными силами –
Общими силами –
Завдання 10.Зробіть переклад російських синтаксичних конструкцій іменникового типу. Запишіть їх у другу колонку і складіть із ними речення. Поясніть особливості перекладу таких канцеляризмів.
Рос. Укр.
Без промедления –
По видимости –
По преимуществу –
С полным основанием –
Без основания –
В особенности –
В дальнейшем –
В основном –
В общем –
На протяжении длительного времени –
В (самом) непродолжительном времени –
Привести к ухудшению –
Привести к улучшению –
Прийти в негодность –
Прийти к убеждению –
Заниматься исследованием –
Заниматься анализом –
Находиться в нерешительности –
Находиться в противоречии с чем –
Иметь место –
Иметь применение –
Завдання 11.Перекладіть текст українською мовою.
Яке із наведених речень потребує редагування?
а) Міністерство дає добро.
б) Збори трудового колективу відбуваються о 10-ій годині.
в) Запрошуємо Вас взяти участь у проекті щодо покращення туристичної діяльності в Одесі.
г) Просимо вибачення за те, що змушені потурбувати Вас з цього приводу.
4. Правильно написано словосполучення:
а) матеріальний стан, не складає винятку, домашня адреса, чинне законодавство;
б) ввести в склад, провідний фахівець, податок на додану вартість, згідно з розпорядженням;
в) виключення з правил, особистий приклад, сплатити мито, взяти до уваги;
г) заслуговувати на увагу, вжити заходів, завдяки підтримці, списка підприємств.
У якому рядку написано ненормативні мовні одиниці (суржик)?
а) відчислення на зберкнижку, повістка денна, особові картки, виключення з правил;
б) підпис засвідчено, згідно з рішенням, завідувач відділом маркетингу, відповідно до рішення;
в) чинне законодавство, рекомендований лист, протягом кварталу, плинність кадрів;
г) залучення фахівців, до відома громадян, обопільна згода, надавати послуги.
6. Правильно написано словосполучення:
а) очолюючий відділом, знаючий фахівець, обіймати посаду, за домовленістю;
б) забезпечити підготовку, державна скарбниця, відрядження у службових справах, захід для;
в) по всім правилам, поточний рахунок, вирішальний фактор, штатний розклад;
г) проживати за адресом, громадське законодавство, споживацький кошик, задачами підприємства є.
– Конец работы –
Используемые теги: українська, мова, професійним, спрямуванням0.069
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Українська мова (за професійним спрямуванням)
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов