Маркс К. Критики Готської програми. - С. 19. - раздел Философия, ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ 4 Там Само.
Історія Філософії
...
4 Там само.
Історія філософії
долана приватна власність, і тому робітники у ньому вже «раціонально регулюють свій обмін речовин з природою», ставлячи його під свій «спільний контроль» і здійснюючи його «з найменшою тратою сил, і за умов гідних їх людської природи», сфера суспільного життя «все ж залишається царством необхідності». «Царство ж свободи починається в дійсності лише там, де припиняється робота, диктована нуждою і зовнішньою доцільністю, отже, по природі речей воно лежить по той бік сфери власне матеріального виробництва... По той бік його починається розвиток людських сил, який є самоціллю, справжнє царство свободи»1. Отже, комуністичне «царство свободи» остаточно визначається потойбічним (трансцендентним) щодо «поцейбічного» світу економічних, політичних та інших подібного роду відносин. У результаті соціалізм із «науки», якою проголосив його Енгельс у 1880 році, знову стає утопією.
Саме таку - утопічну - «модель комунізму узяли за основу західноєвропейські учні Маркса (першим на такому тлумаченні соціалістичного ідеалу Маркса наголосив німецький соціал-демократ Е. Бернштейн). Вони уподібнили Марксове вчення про комунізм Кантовій «регулятивній ідеї» (іде, що не є чимось наявно існуючим). Такою «регулятивною ідеєю» у Канта є, наприклад, ідея Бога. Сенс такого уподібнення Марксового комунізму полягає у тому, що сучасні західноєвропейські соціалісти твердять, що соціалізм не означає жодного реального суспільного ладу (чи навіть принципової можливості його існування). Сама ж ідея соціалізму - це морально-етичний ідеал, керуючись яким трудящі класи, об'єднують свої сили, консолідуються, борються за покращення матеріальних умов існування в капіталістичному суспільстві і досягають у цьому реальних успіхів. Керуючись таким розумінням соціалізму, соціалісти західних країн досягай справді серйозних успіхів у боротьбі за економічні і політичні права трудящих.
„ ... У кінці 60-х - на початку 70-х рр. XIX ст.
Початок вульгаризації•' ^
марксизм стає визнаним авторитетним
марксизмуг .„
г •' вченням соціалістичного революцшно-
пролетарського руху. Але на перший план у ньому починає виходити політична та економічна теорія. Масовий характер пролетарського руху помітно зміщує акценти в питанні про взаємовідношення індивідуально-особистісного і суспільно-громадського в бік останнього. Поряд з пріоритетами суспільного перед особистісним, виокремлюються пріоритети інтернаціонального перед національним, все помітнішим стає пріоритет економічного перед духовним.
' Маркс К. Капітал. Т. З // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 25. - Ч. 2. - С. 355.
Частина VI. Розвиток сучасної світової філософії
Що ж до філософії, то вона явно відступає у тінь політичного та економічного громаддя марксизму. Але головна біда полягала в тому, що зайнятий розробкою політичних і, особливо економічних проблем, Маркс передоручає розробку філософської тематики Фрідріху Енгельсу (1820— 1895), який будучи залюбленим у раціоналістично-просвітницьке світобачення, істотно змінює напрям Марксового філософування. Втрачаючи внаслідок цього риси «гуманістичного» матеріалізму філософія марксизму все більше починає скидатися на «науково-природничий» матеріалізм. Головного ж і непоправного удару філософія зазнає внаслідок фактичної «дегуманізації» діалектики, витлумаченої Енгельсом (вже після смерті Маркса) як «діалектики природи». Жива діалектика людської практики/була оголошена «вторинною», «похідною» від «природної» (так званої «об'єктивної») діалектики. Не меншої шкоди гуманістично-практичній суті Марксового матеріалізму було завдано Енґельсовою догматичною абсолютизацією історичної ролі моністичного матеріалізму та ідеалізму ХУП-ХУШ ст. (так зване «Основне питання філософії, сформульоване Енгельсом у 1888 р., теж вже після смерті Маркса).
Саме такий, вже істотно здеформований (особливо у філософському . плані) «марксизм» потрапляє до Російської імперії, запозичений першим російським «марксистом» - Г. В. Плехановим у Енгельса Перші російські марксисти (члени створеної Плехановим у Женеві групи «Звільнення праці» В. І. Засулич, Л. І. Аксельрод та ін.) наголошували на детерміністичних та еволюційних моментах марксистського вчення, вірили в перемогу соціалізму, вбачаючи в цьому наслідок економічно-необхідного, закономірного процесу розвитку. Наприкінці XIX ст. до активної діяльності на ниві марксизму вступає В. І. Ульянов (Ленін). Ленін запозичує у Плеханова і потім вводить у «науковий» обіг термін «діалектичний матеріалізм», який пізніше стане офіційною назвою того варіанту «марксистської» філософії, яка стала по суті державною філософією тоталітарного СРСР (у радянській «абревіатурній» практиці поширилася жаргонна його форма - «діамат»).
Історія філософії
Все темы данного раздела:
ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ
Розділ і. Філософія в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї
Становлення індійської філософії
„ .. „ Індійська філософія - одна з унікальні-
Специфіка сприйнятт
Розділ 3. Антична філософія
г, . .. Даний розділ є продовженням вивчення
Загальні риси античної^ .. г
Ф
.... ... антично
Середня класика
_ .. Софісти як явище античної філософії
* (У-ІУ ст. до н.е.) цікаве і суперечливе. З
одного боку, з ними пов'язують добу грецького просвітництва, називаючи їх «вчителями мудрості
Філософія високої класики. Платон
У походженні Платона (427-347 рр. до н.е.) поєднались дві видатні і дуже поважні гілки античної аристократії: рід батька сягає останніх царів Аттіки - Кодридів; рід матері пишався видатним
Розділ і. Раннє Середньовіччя
Патристика (від лат. раїег - отець) - філософія і теологія Отців церкви, тобто духовно-релігійних керманичів християнства - охоплює період до VIII ст. За змістом у межах цих семи століть ро
Латинська патристика
ристика представлена низкою видатних
діячів, серед яких особливе місце займає постать Авґустина. Його творчість - то вершина латинської патристики, проте, поява такої визначної особистост
Розділ 2. Середнє Середньовіччя. Від патристики до схоластики
Кінець п'ятого століття для Західної Європи ознаменувався падінням Римської імперії під натиском остготів. Історично - це час остаточного занепаду античності, життєві сили якої вже були підірвані.
Розділ 3. Пізнє Середньовіччя. Філософія схоластики
Схоластика (від лат. зспоіа - школа) - шкільна наука, шкільний рух у період західнохристиянського середньовіччя; релігійно-філософські вчення, що на противагу містиці, вбачали шлях осягненн
Середня схоластика
Свідчення про століття, що розпочалось з понтифікату папи Іноке-нтія III (1198-1216 рр.) досить суперечливі, як, певно й сам історичний час. З одного боку, XIII сторіччя було ознаменоване тріумфом
Розділ 4. Філософія доби Відродження
¥ . та. Здається, важко знайти таку історичну
Історичне місце Відродження_ .. _ _ . ■> г ■'
. „
ЧАСТИНА III. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ ХУІ-ХУПІ СТ.
т .. , Філософія Нового Часу є терміном, який
Історико-філософське * є •-
г т Т. широко застосовується в наближеній нам
означення
СТаВЛеННЯ ДО ДІЙСНОСТІ л ~ тлл гг и,с
^ Ф. Бекона є дослідження Ю. П. Михале-
нко (Бзкон и его учение. - М., 1975), основні тези та порядок висвітлення проблеми якого ми покладемо в основу з'ясування зазначеного питання.
Рацюналізм Декарта
г ленням до визначення істини: вона му-
сить бути абсолютною, повною, вічною і незмінною. їй властивий всезагальний і обов'язковий характер. Тому ідеальним для подібного знання
Філософія оказіоналізму. А. Гейлінкс та Н. Мальбранш
. _ „ . Засновником оказіоналізму, досить по-
Арнольд Геилшкс,. , •'
тужного філософського напрямку у
XVII ст., є Арнольд Гейлінкс. Він вин
Теорія історичного пізнання Д. Віко
Джамбаттпіста Шко народився в Неаполі 13 червня 1668 р. у сім'ї бібліотекаря. Після закінчення школи він розпочинає вивчення філософії. Проте, втративши інтерес до класичного для університет
Феномен Німецького Просвітництва та його основні риси
„ й . Історично епоха Просвітництва для Ні-
Культурна обумовленістьу „_ гттт ^ . 7, _
: .... _•». меччини це XVIII
М0ЖЛИВ1 СВІТИ
кавим, оскільки в ньому переплітаються практично всі щойно розглянуті проблеми щодо субстанції, пізнання, необхідності, можливості і т. д. Для того аби розпочати цю тему, варто згадати
Постать X. Вольфа у розвитку Німецького Просвітництва
Кажучи про початковий етап Німецького Просвітництва у філософії, крім імені Ляйбніца слід обов'язково згадати ще постать Християна Вольфа (1679-1754). Проте, як не дивно в радянських підруч
Філософія І. Канта
З постаті Канта не лише розпочинається один з найважливіших періодів у розвиткові історії філософії - німецька класична філософія, - але й формується новий стиль філософського мислення. Так само я
Розділ 2. Німецький ідеалізм
Філософія Й. Г. Фіхте
Приступаючи до розгляду філософії Йоганна Готпліба Фіхте, ми маємо відзначити, що у вітчизняній традиції історії філософії це, мабуть, одна з найменш досліджен
Становлення китайської філософії
т- . . Намагаючись зазирнути у таємниці ки-
Культурно-соціальш „ „ .. ^ .
*ґ таиської найвищої мудрості, ми не по-
передумови ,_ ^ г
Розділ 3. Антропологічна філософія Л. А. Фоєрбаха
Безумовна сила та завершеність форми, яку надав філософії Геґель породила в Німеччині ЗО-40-х років XIX століття надзвичайно специфічну ситуацію, коли велика кількість адептів філософії, здійснююч
Криза новочасної філософської парадигми
Розділ і. Позитивізм
Позитивізм О. Конта
™ . . Огюст Конт народився 19 січня 1798 р.
Життя і творчість., г .
у Монпельє; навча
Розділ 2. Другий позитивізм
Друга історична форма позитивізму, відповідно позитивної філософії, що прагнула здійснити перетворення філософії у науку шляхом максимального зближення її з конкретними науками, була представлена
Емпіріокритицизм Р. Авенаріуса
ю„„„ „ . Поняття «емпіріокритицизм» було вве-
ОЧЄННЯ Про «ЧИСТИЙ ДОСВІД» г. л • /г ~
дено Р. Авенаріусом, буквальний смисл - «критика досвіду». Авенарі
Розділ 3. Неокантіанство
Неокантіанство, або неокритицизм, виникає і формується у другій половині XIX ст. Основна його мета - розвиток і перетворення трансцендентальної філософії Канта.
Неокантіанський рух розпоч
Баденська школа. Філософія В. Віндельбанда
Представники Баденської школи неокантіантсва - то славетні німецькі філософи: Вільгельм Віндельбанд (1848-1915), засновник цієї школи, Генріх Ріккерт (1863-1936), найталановитіший уч
Історія філософи
г т т зку важливих теоретико-методолопчних
проблем історико-філософського пізнання, зокрема: предмет, характер, смисл, призначення історії філософії, факт
Розділ 4. Неогеґельянство
Зародження неогеґельянства в Англії відноситься до 60-х років XIX ст., коли була опублікована книжка Дж. X. Стірлінга «Секрет Гегеля» у 1865 р., який перший ознайомив англійців із гегелівською філо
ЖИТТЯ 1 ТВОРЧІСТЬ і£оо ті / -1г ч
1788 р. у Данцигу (нині Гданськ) у сім і комерсанта. Навчався у гімназії Вайма-ра, де вивчав класичну філологію - грецьку мову, латину, античну літературу. У 1809 р. А. Шопенгауер вступає до Ґетгі
ФІЛОСОФІЇ
Парадигма сучасної філософії, що прийшла на зміну філософській парадигмі Нового часу, починає формуватись у 30-40-ві роки XIX ст. Криза моністичного матеріалізму і моністичного ідеалізму, які були
Розділ і. Неопозитивізм
Основи філософії позитивізму, як відомо, були закладені у 30-ті роки XIX ст. французьким філософом О. Контом та його молодшими сучасниками Дж. Ст. Міллем та Г. Спенсером. Всупереч всій попередній
Розділ 2. Постпозитивізм та аналітична філософія
,-,. . Карп Раймунд Потер (1902-1994) -
Філософська доктрина _ ^ і ,. , .«
¥. _ британський філософ австрійського по-
Карла Поппера г
Розділ 3. Прагматизм
Основні ідеї прагматизму були сформульовані американським мислителем Ч. С. Пірсом (1839-1914) у доповіді, прочитаній на засіданні «Метафізичного клубу» у 1872 р. у Кембриджі, пізніше опублі
Розділ 4. Філософія марксизму
., . . .. Засновник марксизму - Карл Маркс
Марксів різновид сучасної/1010 100,ч ^ ] к ■
,.
Розділ 5. Філософія тоталітаризму
_,. Наприкінці XIX ст. на шлях активної
Більшовизм діяльності стає В. І. Ленін (1870-1924). У
1895 р. він об'єднує робітничі марксистські гуртки Петербурга в «Союз бороть
Ленін В. І. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повне зібр. творів. - Т. 18. - С. 351.
Частина VI. Розвиток сучасної світової філософи
певний (прогресивний або реакційний) суспільний клас зі своєю політичною програмою та політичними інтересами. Ленін відв
Розділ 6. Екзистенційна філософія
Тоталітарна свідомість XX ст. була своєрідною «бічною гілкою» (точніше - навіть патологічною аберацією) новочасного раціоналістичного абсолютизму, переломленого крізь призму російського орієнтальн
ІЬМ.8. 132.
__________ Частина VI. Розвиток сучасної світової філософії________
Екзистенція свободна, власне вона і є сама свобода. Але це - трансцендентальна свобода, тобто абсолю
ІЬМ.8. 132.
__________ Частина VI. Розвиток сучасної світової філософії________
Екзистенція свободна, власне вона і є сама свобода. Але це - трансцендентальна свобода, тобто абсолю
Особливості філософи
поняття ніж «постмодернізм», яке ви- постмодерну_ . .
* ' кликало б таку велику кількість тракту-
вань, інтерпретацій та оцінок. Як стверджує відомий
Розділ і. Докласичний розвиток російської філософії
т Вихідною формою людської суспільнос-
Історичне передпостання . . ^ ґ ... ...
, ч •« » ті на світанку людської історії є племінна
(«пролог»)
Розділ 2. Класичний період російської філософії
Починаючи з Володимира Соловйова російська філософія вступає в новий етап, який має всі ознаки розквіту. Він продовжується з кінця XIX до середини XX століття і пов'язаний з низкою імен, які за рад
КОСМ13М тл • — . .„ . .
телями. Всі вони в тій чи іншій мірі додавали їй неповторного колориту. Зокрема, непоказний бібліотекар Микола Федорович Федоров (1829-1903), майже нічого не друкуючи при житті,
ЧАСТИНА VIII. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
Українська філософія, існування якої налічує більше тисячі років, лише в наші дні набула статусу національної філософії. Адже протягом сторіч українська духовна культура та її здобутки привласнювал
Антология мировой философии: В 6 т. - М., 1969. - Т. 1. - С. 622.
Історія філософії
Софії-Мудрості в Київській Русі було присвячено три її головні собори: в Києві, Новгороді та Полоцьку, а хрещення Русі змальовується одним із перших ки
Могилянськии колегіум
•' новленню освітньо-культурного проце-
су сприяє і той факт, що в ХУ-ХУІ ст. українське юнацтво отримувало освіту в західно-європейських, у першу чергу італійських університетах. -
КуЛЬТурНО-фіЛОСОфСЬКе -. .. /1тт іпіоч -г є с
■ ,„ * . України (1917-1918) було багато зроб-
піднесення 20-х років г \ ' ■' . .. г
, . . ч лено для відродження
ЗАТ"ВШОЛ",ДК№15 03151, Київ-151, вул. Волинська, 60.
Пропонуємо сучасні філософські видання вітчизняних авторів
1. Горський В. С. Філософія в українській культурі. — К.: "Центр практичної філософії", 2001. — 240
Новости и инфо для студентов